Чверть учителів іде в репетиторство, але не з професії

Українська школа входить у фазу кадрового виснаження: вчителі залишаються в системі не через умови, а попри них



Українська школа тримається на поколінні педагогів, яке продовжує працювати всупереч економічній логіці. Середній вік учителя вже сягнув 45 років, а молодь дедалі рідше розглядає державну освіту як довгострокову кар’єру. Нове дослідження, ініційоване ЮНЕСКО, показало суперечливу картину: майже 70% педагогів задоволені професією, але одночасно більшість називає зарплату головною причиною професійного виснаження.

Парадокс української освіти полягає в тому, що професія вчителя досі зберігає високий моральний статус усередині самої системи, але майже втратила економічну привабливість. Учителі говорять про покликання, любов до дітей і бажання формувати майбутнє країни, однак дедалі частіше змушені компенсувати низькі доходи додатковою роботою.

Причини вибору професії залишаються переважно ціннісними. Понад 61% педагогів назвали головним мотивом покликання до роботи з дітьми, половина — бажання передавати знання та впливати на формування особистості. Ще 44% говорять про вплив власних учителів. Але за цією романтичною моделлю професії дедалі виразніше проступає економічна криза системи освіти.

За попереднім аналізом «Дейком», українська школа входить у період структурного дефіциту кадрів, коли моральна мотивація більше не здатна компенсувати фінансове та психологічне навантаження. Саме це сьогодні пояснює різке зростання репетиторства серед учителів і втрату інтересу молодих фахівців до державних шкіл.

Середня зарплата педагога у 2025 році становить близько 14,2 тисячі гривень — більш ніж на третину менше за середній рівень доходів по країні. Для багатьох учителів це означає постійну потребу в додатковому заробітку. Кожен четвертий педагог офіційно визнає, що паралельно займається репетиторством. Насправді ця цифра може бути вищою, особливо у великих містах, де приватна освіта давно стала окремим ринком.

Репетиторство поступово перестає бути додатковою практикою й перетворюється на альтернативну модель виживання для освітян. Частина педагогів уже фактично працює у двох системах одночасно: формально — у школі, економічно — на приватному ринку освітніх послуг. Це змінює саму структуру української освіти, створюючи дедалі більший розрив між державною школою та платною індивідуальною підготовкою.

На цьому тлі особливо тривожним виглядає кадровий дефіцит. Найгостріше бракує вчителів іноземних мов — система недораховується понад 21% необхідних спеціалістів. Значний дефіцит також фіксується серед викладачів фізики, математики та інформатики. Саме ці предмети сьогодні визначають конкурентоспроможність країни в технологічній економіці, але школа поступово втрачає здатність забезпечувати їх якісне викладання.

Проблема вже виходить за межі освіти й перетворюється на питання довгострокової економічної безпеки. Країна, яка не може утримати вчителя математики чи фізики, через кілька років стикається з дефіцитом інженерів, програмістів і технічних спеціалістів. Освітня криза починає напряму впливати на ринок праці, технологічний розвиток і навіть оборонний потенціал.

Водночас система дедалі сильніше залежить від працівників без повної педагогічної кваліфікації. Майже 22% учителів не мають фахової підготовки саме як педагоги. Школи змушені залучати спеціалістів із суміжною освітою, а потім уже в процесі роботи намагатися адаптувати їх до викладання. Для директорів це стало вимушеним компромісом між нестачею кадрів і потребою утримати навчальний процес.

Особливо показовими є настрої студентів педагогічних спеціальностей. Майже 95% із них прямо заявляють: залишитися в професії їх може змусити лише суттєве підвищення зарплати. Лише третина бачить своє майбутнє у комунальних закладах освіти. Решта орієнтується на приватні школи, репетиторство або взагалі планує змінити сферу діяльності.

Це означає, що проблема вже не обмежується нинішнім дефіцитом кадрів. Українська освіта входить у фазу відкладеної кадрової кризи, коли система втрачає не лише нинішніх учителів, а й майбутнє покоління педагогів. Якщо тенденція збережеться, через кілька років школи зіткнуться не з локальною нестачею окремих спеціалістів, а з повноцінним браком професії як такої.

Попри це, більшість учителів усе ще не готові остаточно залишити школу. Майже 69% заявляють, що загалом задоволені своїм вибором. У цій цифрі — не стільки комфорт професії, скільки сила професійної ідентичності. Український учитель продовжує триматися за школу навіть тоді, коли система дедалі менше здатна триматися за нього.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Освіта, із заголовком: "Чверть учителів іде в репетиторство, але не з професії".

Матеріал підготував(-ла): Олена Лисенко

Новину опубліковано: 15 травня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Відкрив вогонь по працівниках ТЦК просто під час мобілізаційних заходів: що сталося в Одесі та чому ця атака може мати серйозні наслідки

У центрі Одеси озброєний чоловік поранив чотирьох працівників ТЦК. Поліція оперативно затримала підозрюваного, а слідство вже відкрило кримінальне провадження за статтею про перешкоджання діяльності Збройних Сил України.

Вибух у центрі Москви: експерт назвав найбільш імовірну версію замаху на російського генерала

Вибух у ресторані Balzi Rossi в центрі Москви, де, за непідтвердженою інформацією, міг перебувати високопоставлений російський генерал, навряд чи був наслідком внутрішньої боротьби в російських силових структурах. Таку оцінку висловив військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив»

Росія захопила більше території, але головної мети не досягла: DeepState оцінив ситуацію на фронті

За даними аналітиків DeepState, у липні російським військам вдалося зайняти більше території, ніж Сили оборони України повернули під свій контроль. Водночас експерти вважають, що плани Москви щодо повного захоплення Донецької області найближчими роками залишаються малоймовірними.

Небезпечний витік після удару РФ: на Полтавщині сталася хімічна аварія, ДСНС терміново ліквідувала загрозу

Після атаки російських військ по об'єкту критичної інфраструктури на Полтавщині стався витік небезпечної хімічної речовини. Рятувальники ДСНС оперативно локалізували аварію та запобігли поширенню загрози для людей і довкілля.

Кривавий напад у Вроцлаві: 18-річного українця затримали за підозрою у замаху на вбивство молодої жінки

У польському Вроцлаві правоохоронці оперативно затримали 18-річного громадянина України після нападу з ножем на жінку біля житлового будинку. Потерпіла перебуває в лікарні, а слідство з'ясовує мотиви злочину.

Ветеран KRAKEN опинився у центрі гучної справи: у Києві затримали бійця, якого пов’язують із вбивством на Балі

Засновник підрозділу Костянтин Немічев повідомив про затримання Гліба Новостройного. Слідство офіційно не розкриває деталей, однак справа може стосуватися резонансного викрадення та загибелі українця Ігоря Комарова в Індонезії.

Європейські новини:

Російські кораблі наближаються до берегів Британії: Лондон попередив про небезпечне зростання активності РФ

За останні два роки кількість випадків появи російських суден поблизу британських вод зросла майже на третину. Королівський флот регулярно стежить за військовими кораблями та танкерами, пов’язаними з Москвою.

Кривавий напад у Вроцлаві: 18-річного українця затримали за підозрою у замаху на вбивство молодої жінки

У польському Вроцлаві правоохоронці оперативно затримали 18-річного громадянина України після нападу з ножем на жінку біля житлового будинку. Потерпіла перебуває в лікарні, а слідство з'ясовує мотиви злочину.

Польські МіГ-29 для України опинилися під загрозою? Країна НАТО несподівано попросила Варшаву про літаки

Польща отримала запит від однієї з країн НАТО щодо винищувачів МіГ-29, які планували передати Україні. У Варшаві запевняють, що пріоритет залишається незмінним, однак ситуація може вплинути на подальшу долю бойових літаків.