Колишній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан знову опинився в центрі уваги європейської політики після своєї резонансної заяви щодо майбутнього Європейського Союзу. Під час традиційного виступу в літньому таборі Тушваньош, який проходить у Румунії та вже багато років є майданчиком для програмних промов угорського політика, Орбан висловив переконання, що ЄС у нинішньому вигляді не зможе проіснувати ще чверть століття. На його думку, якщо Союз не знайде в собі сили для глибокого реформування, він ризикує припинити існування або кардинально змінитися.
Заява пролунала у відповідь на пряме запитання про те, чи існуватиме Європейський Союз через 25 років. Орбан відповів категорично – ні. Водночас він наголосив, що не бажає такого розвитку подій. За його словами, він хотів би бачити Союз оновленим, більш гнучким і здатним адаптуватися до сучасних викликів, а Угорщина, на його переконання, має відігравати важливу роль у цьому процесі.
Політик пояснив свою позицію простою, але жорсткою логікою: будь-які міжнародні структури, які не здатні змінюватися відповідно до нових умов, зрештою втрачають свою актуальність. На його думку, ця закономірність стосується не лише Європейського Союзу, а й інших міжнародних організацій. Орбан вважає, що саме нездатність до швидкого самореформування є найбільшою слабкістю сучасного ЄС.
Особливу увагу під час виступу він приділив діяльності Європейської комісії. На думку колишнього глави уряду Угорщини, саме цей інститут поступово накопичив надмірний політичний вплив, який, як він стверджує, порушив баланс між центральними органами Європейського Союзу та державами-членами.
Орбан заявив, що проблема почала формуватися ще у 2015 році, коли Європейську комісію очолював Жан-Клод Юнкер. Саме тоді, за його оцінкою, Комісія перестала бути переважно органом, який стежить за виконанням установчих договорів і координує правові процеси, а перетворилася на повноцінного політичного гравця. Він переконаний, що така трансформація негативно позначилася на всій системі управління Європейським Союзом.
Не менш резонансною стала його відповідь на запитання про можливість очолити Європейську комісію. Орбан несподівано заявив, що така посада взагалі не повинна існувати. На його думку, проблему неможливо вирішити зміною персоналій, адже сам механізм функціонування цього інституту потребує кардинального перегляду.
Він висловив переконання, що Європейський Союз має повернутися до моделі, у якій ключові рішення ухвалюються державами-членами, а не центральною бюрократією у Брюсселі. Саме тому Орбан підтримує політичний альянс "Патріоти за Європу", який виступає за суттєве переформатування нинішньої системи управління ЄС. За словами політика, лише прихід цієї політичної сили до влади на європейському рівні дозволить відновити баланс між національними урядами та інституціями Союзу.
Водночас експерти звертають увагу, що подібні заяви Орбана вже не є новиною. Протягом останніх років він неодноразово критикував нинішній курс Європейського Союзу та виступав за радикальне реформування європейських інституцій. Ще під час минулорічного виступу у Тушваньоші він попереджав про ризик "розпаду" ЄС і пропонував альтернативний сценарій розвитку – так звану багатошвидкісну модель інтеграції. Вона передбачає, що окремі держави можуть рухатися до більш глибокої інтеграції різними темпами залежно від власних можливостей та політичної готовності.
Нинішні заяви пролунали лише через кілька місяців після того, як Орбан завершив свій багаторічний період перебування при владі. Після 16 років керівництва урядом він програв парламентські вибори та перейшов в опозицію. Попри це, політик залишається однією з найвпливовіших фігур угорського політичного життя і продовжує активно коментувати як внутрішню, так і міжнародну політику.
Нещодавно він також звернувся до своїх прихильників із закликом "відновити демократію" в Угорщині. На його думку, нова влада суттєво змінила політичну систему країни, тому його політична сила повинна докласти максимум зусиль для повернення до влади.
Слова Орбана вже викликали жваве обговорення серед європейських політиків та аналітиків. Для його прихильників це є черговим сигналом про необхідність реформування європейських інституцій, тоді як опоненти вважають такі прогнози політичною риторикою, покликаною посилити позиції євроскептичних сил. Проте очевидним залишається одне: дискусія про майбутнє Європейського Союзу стає дедалі гострішою. Геополітичні виклики, економічні труднощі, питання безпеки, міграційна політика та пошук нової моделі взаємодії між Брюсселем і державами-членами дедалі частіше стають предметом запеклих політичних суперечок.
Попри песимістичний прогноз Орбана, майбутнє Європейського Союзу залежатиме від здатності його країн знаходити компроміси, реагувати на глобальні виклики та модернізувати систему управління відповідно до нових реалій. Саме наступні десятиліття покажуть, чи зможе ЄС пройти через черговий етап трансформації та зберегти свою роль одного з ключових політичних і економічних центрів світу, чи справді зіткнеться з кризою, про яку вже не перший рік попереджає угорський політик.
