Небезпечна звичка війни: психологиня пояснила, чому українці все частіше ігнорують повітряні тривоги

Після понад трьох років повномасштабної війни дедалі більше українців перестають реагувати на сигнали повітряної тривоги. Психологиня Олена Бортнікова пояснює, що така поведінка може бути наслідком хронічного стресу, емоційного виснаження та поступового розвитку апатії, яка в окремих випадках здатна



Війна кардинально змінила життя мільйонів українців. Щоденні повідомлення про небезпеку, нічні обстріли, повітряні тривоги та постійне очікування нових загроз стали частиною буденності. Проте разом із тривалістю війни змінюється і психологічна реакція людей на небезпеку. Те, що на початку повномасштабного вторгнення викликало миттєву реакцію та спонукало негайно шукати укриття, сьогодні дедалі частіше залишається без належної уваги.

Докторка філософських наук та директорка психологічного центру «ДіЛенД» Олена Бортнікова пояснює, що причина такої поведінки криється не у безвідповідальності чи байдужості людей, а у виснаженні психіки через тривалий вплив стресових факторів.

За словами фахівчині, для багатьох українців війна перетворилася на справжній марафон, який триває вже роками. Людський організм здатний мобілізувати ресурси під час короткочасної небезпеки, однак постійне перебування в стані напруги поступово виснажує як фізичні, так і психологічні резерви.

«Люди втомилися діяти, втомилися реагувати», — зазначає психологиня.

Саме тому з часом формується своєрідне емоційне притуплення. Людина продовжує чути сигнали повітряної тривоги, розуміє потенційну небезпеку, але вже не відчуває тієї гострої реакції, яка була раніше. Постійне перебування в умовах загрози змушує психіку шукати способи адаптації, і одним із них стає зниження емоційної чутливості до небезпечних подій.

Фахівці називають такий стан наслідком хронічного стресу. Коли нервова система протягом тривалого часу працює в режимі підвищеної готовності, поступово виникає виснаження. У результаті людина починає економити внутрішні ресурси, а це проявляється у втраті мотивації, байдужості до подій навколо та зниженні здатності швидко реагувати на зовнішні загрози.

Особливо небезпечним є те, що така поведінка може сприйматися людиною як нормальна. Багато хто пояснює своє небажання йти в укриття тим, що тривоги стали занадто частими або що попередні сигнали не призвели до реальної небезпеки в конкретному місці. Однак психологи застерігають: звикання до ризику не робить його меншим.

Олена Бортнікова наголошує, що реагування на повітряну тривогу повинно залишатися автоматичним алгоритмом безпеки незалежно від емоційного стану людини. Після сигналу необхідно прямувати до укриття або, якщо такої можливості немає, дотримуватися правила двох стін. Саме ці прості дії можуть врятувати життя у критичний момент.

Психологи також звертають увагу на те, що тривала апатія може бути не лише реакцією на втому, а й одним із симптомів депресії. Якщо людина відчуває постійну байдужість, втрату інтересу до життя, труднощі з концентрацією уваги, порушення сну або емоційне спустошення, варто звернутися по професійну допомогу.

Війна впливає не лише на психологічний стан українців, а й на фізичне здоров’я. Раніше експерти повідомляли, що через хронічний стрес організм може старіти значно швидше. У деяких випадках біологічний вік людини збільшується на п’ять років, а іноді навіть на десять-п’ятнадцять років порівняно з фактичним віком.

Причинами такого прискореного старіння стають постійне нервове напруження, нестача якісного сну, підвищений рівень тривожності та регулярні викиди гормонів стресу. Усе це негативно впливає на серцево-судинну систему, імунітет та загальний стан організму. Медики зазначають, що наслідком можуть стати захворювання, які раніше вважалися характерними для значно старшого віку.

Окремою проблемою залишається так звана «втома від війни». Вона проявляється не лише у небажанні реагувати на сигнали тривоги, а й у загальному зниженні емоційної залученості до подій. Люди починають уникати новин, менше цікавляться ситуацією навколо та намагаються максимально дистанціюватися від негативної інформації. Така реакція є природним захисним механізмом психіки, однак вона також може становити небезпеку, якщо призводить до нехтування правилами безпеки.

Психологи радять не ігнорувати ознаки емоційного виснаження. Регулярний відпочинок, підтримка близьких, фізична активність, стабільний режим сну та звернення до спеціалістів у разі потреби допомагають зменшити негативний вплив стресу на організм.

Водночас головним правилом залишається турбота про власну безпеку. Попри втому, тривалість війни та психологічне виснаження, кожен сигнал повітряної тривоги необхідно сприймати серйозно. Адже небезпека не зникає лише тому, що людина до неї звикла. Іноді саме кілька хвилин, витрачених на шлях до укриття, можуть стати вирішальними та врятувати життя.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Здоров’я, Психологія, із заголовком: "Небезпечна звичка війни: психологиня пояснила, чому українці все частіше ігнорують повітряні тривоги".

Матеріал підготував(-ла): Леся Лебідь

Новину опубліковано: 17 червня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Ветеран KRAKEN опинився у центрі гучної справи: у Києві затримали бійця, якого пов’язують із вбивством на Балі

Засновник підрозділу Костянтин Немічев повідомив про затримання Гліба Новостройного. Слідство офіційно не розкриває деталей, однак справа може стосуватися резонансного викрадення та загибелі українця Ігоря Комарова в Індонезії.

Трагедія у ТЦК на Львівщині: військовослужбовця знайшли мертвим у службовому приміщенні

У Мостиськах виявили тіло військовослужбовця без ознак життя. Правоохоронці та спеціальна комісія з'ясовують усі обставини трагедії, попередньо подію кваліфікували як самогубство.

Чи накриє Україну нова хвиля виїзду взимку: соціолог пояснив, хто може залишити країну і чому

Попри складну зиму, обстріли та невизначеність, масового виїзду українців найближчим часом не прогнозують. Експерти вважають, що більшість тих, хто був готовий залишити країну, зробили це ще у 2022–2023 роках.

Маск кинув виклик Нолану: мільярдер пообіцяв створити «Одіссею» за допомогою ШІ вже цього року

Ілон Маск заявив, що до кінця року його компанія xAI створить повнометражний фільм за мотивами «Одіссеї» Гомера, використовуючи штучний інтелект Grok Imagine. Анонс прозвучав на тлі критики нової екранізації Крістофера Нолана.

Жорстокий напад на українку в Польщі: жінку вдарили палицею по голові, нападника досі розшукують

У Гдині невідомий атакував 40-річну громадянку України, завдавши їй ударів дерев'яною палицею ззаду. Поліція проводить розслідування та перевіряє всі можливі версії, зокрема обставини, що передували нападу.

Пекельна ніч для Києва: кількість жертв стрімко зросла, столиця оговтується після удару балістичними ракетами

Масована атака в ніч на 1 серпня забрала життя щонайменше дев'яти людей, понад 30 отримали поранення. Руйнування зафіксовані одразу у п'яти районах столиці, рятувальні роботи тривали всю ніч.

Європейські новини:

Польські МіГ-29 для України опинилися під загрозою? Країна НАТО несподівано попросила Варшаву про літаки

Польща отримала запит від однієї з країн НАТО щодо винищувачів МіГ-29, які планували передати Україні. У Варшаві запевняють, що пріоритет залишається незмінним, однак ситуація може вплинути на подальшу долю бойових літаків.

Жорстокий напад на українку в Польщі: жінку вдарили палицею по голові, нападника досі розшукують

У Гдині невідомий атакував 40-річну громадянку України, завдавши їй ударів дерев'яною палицею ззаду. Поліція проводить розслідування та перевіряє всі можливі версії, зокрема обставини, що передували нападу.

Європа на межі нового міграційного конфлікту: країни ЄС хочуть покарати Іспанію через кризу у Сеуті

Масовий наплив мігрантів до іспанського анклаву в Північній Африці викликав гостру реакцію у Європі. Деякі країни вимагають обмежити участь Іспанії у Шенгенській зоні через проблеми із контролем кордонів.