Попри триваючу війну, масштабні руйнування та постійний тиск на енергетичну систему, українська економіка продовжує демонструвати стійкість. Водночас темпи відновлення залишатимуться помірними, а подальше економічне зростання значною мірою залежатиме від безпекової ситуації, міжнародної підтримки та здатності держави вирішувати структурні проблеми.
Такий висновок міститься в оновленому прогнозі Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яка оцінила перспективи розвитку України та Росії на найближчі роки.
Аналітики організації вважають, що у 2026–2027 роках українська економіка залишатиметься у фазі відновлення, хоча темпи зростання будуть значно нижчими, ніж очікувалося раніше. Серед ключових факторів, які стримуватимуть розвиток, називають наслідки війни, нестачу працівників, проблеми з енергетичною інфраструктурою та високу залежність від зовнішнього фінансування.
Згідно з прогнозом ОЕСР, валовий внутрішній продукт України у 2026 році зросте лише на 1%, а у 2027 році — на 0,8%. Це свідчить про те, що економіка продовжуватиме рухатися вперед, однак швидкість відновлення залишатиметься обмеженою.
Однією з головних причин такого уповільнення експерти називають руйнування цивільної та енергетичної інфраструктури. Постійні атаки створюють додаткові витрати для бізнесу, погіршують інвестиційний клімат та ускладнюють роботу підприємств у багатьох регіонах країни.
Не менш важливою проблемою залишається дефіцит робочої сили. Через мобілізацію, демографічні втрати та тривалий виїзд частини громадян за кордон український ринок праці стикається з нестачею кваліфікованих кадрів. Багато підприємств уже зараз повідомляють про труднощі з пошуком працівників, що обмежує можливості для розширення виробництва та розвитку бізнесу.
Водночас міжнародні експерти наголошують, що навіть за таких складних умов Україна демонструє кращі перспективи, ніж Росія. Після кількох років активного військового стимулювання російська економіка починає втрачати темпи зростання.
У 2024 році економіка Росії ще показувала відносно високі результати завдяки рекордним державним витратам на військові потреби. Проте вже у 2025 році темпи зростання суттєво сповільнилися, а подальші перспективи виглядають значно скромнішими.
За оцінками ОЕСР, у 2026 році російський ВВП зросте лише на 0,5%, а у 2027 році показник може піднятися до 0,8%. Причинами такого уповільнення називають дію міжнародних санкцій, жорстку монетарну політику, високі процентні ставки та серйозні проблеми на ринку праці.
Економісти зазначають, що модель розвитку, побудована на масштабних військових витратах, має природні обмеження. Поступово зростає навантаження на бюджет, зменшуються можливості для цивільних інвестицій, а нестача працівників стає дедалі відчутнішою для багатьох галузей.
На цьому тлі українська економіка, попри всі труднощі, зберігає потенціал для подальшого відновлення після завершення активної фази війни. Значну роль можуть відіграти міжнародні програми підтримки, масштабна відбудова інфраструктури та залучення іноземних інвестицій.
Водночас останні прогнози міжнародних фінансових інституцій свідчать про обережний підхід до оцінки економічних перспектив України. Так, раніше Європейський банк реконструкції та розвитку переглянув прогноз зростання українського ВВП у бік зниження. Схожі оцінки оприлюднили також Національний банк України та Світовий банк.
Попри це більшість експертів не прогнозують економічного спаду. Натомість йдеться про період повільного зростання, під час якого країна буде змушена одночасно підтримувати обороноздатність, відновлювати зруйновані об’єкти та адаптувати економіку до нових реалій.
Фахівці підкреслюють, що майбутнє української економіки залежатиме не лише від макроекономічних показників, а й від успішності реформ, повернення інвестицій, розвитку промисловості та створення умов для повернення громадян з-за кордону.
Таким чином, найближчі два роки можуть стати періодом складного, але стабільного відновлення. І хоча темпи зростання залишатимуться помірними, Україна, за оцінками міжнародних експертів, має шанси демонструвати кращу динаміку, ніж російська економіка, яка поступово втрачає ресурси для підтримання попередніх темпів розвитку.
