Україна посилила тиск на фінансові механізми, які можуть використовуватися Росією для обходу міжнародних обмежень. Президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо розширення секторальних санкцій проти російського фінансового сектору.
Нові обмеження стосуються не лише традиційних фінансових установ, а й цифрової сфери — криптовалютних сервісів, платформ для роботи з віртуальними активами та інших інструментів, які можуть допомагати обходити санкційний тиск.
Про це повідомила пресслужба глави держави.
Під ударом — криптовалютні платформи та цифрові активи
Згідно з рішенням РНБО, санкції поширюються на операторів платформ для обігу цифрових фінансових активів, криптовалютні сервіси, фінансові платформи та клірингові організації.
Окремо передбачена заборона на проведення операцій із віртуальними активами, а також використання сервісів, платформ чи продуктів, які дозволяють здійснювати фінансові операції з цифровими активами.
Таким чином Україна прагне перекрити можливості для використання криптовалютної інфраструктури як альтернативного фінансового каналу, який може застосовуватися для приховування операцій або обходу обмежень.
Криптовалюти стали одним із напрямів, які країни світу дедалі уважніше контролюють після запровадження масштабних санкцій проти Росії. Причина — цифрові активи можуть переміщуватися через міжнародні платформи без традиційного банківського посередництва.
Українські обмеження частково перевищують підходи ЄС
У рішенні РНБО зазначається, що окремі положення нових санкцій відповідають підходам 19-го та 20-го пакетів санкцій Європейського Союзу проти Росії.
Водночас Україна запровадила ширші обмеження в окремих сферах. Зокрема, вони стосуються всіх віртуальних активів, забезпечених російським рублем.
Це означає, що під обмеження можуть потрапляти не лише окремі фінансові установи, а й цифрові інструменти, пов’язані з російською валютною системою.
Санкційний тиск на фінансовий сектор Росії триває
Секторальні санкції проти російського фінансового сектору Україна запровадила ще у лютому 2023 року строком на 50 років.
Вони охоплюють широкий перелік установ: банки, небанківські кредитні організації, операторів платіжних систем, учасників фондового ринку, страхові компанії та інвестиційні фонди, які зареєстровані або працюють у Росії.
Розширення санкційного списку на цифрові фінансові інструменти стало наступним етапом боротьби з можливими способами обходу обмежень.
Чому криптовалюта стала новим напрямом санкційної боротьби
Після початку повномасштабної війни фінансовий сектор Росії опинився під значним міжнародним тиском. Частина традиційних каналів розрахунків була обмежена через санкції, що змусило шукати альтернативні механізми.
Саме тому цифрові активи та криптовалютні платформи стали предметом особливої уваги. Держави намагаються контролювати не лише банки й платіжні системи, а й нові технологічні інструменти, які можуть використовуватися для переміщення коштів.
Україна, посилюючи обмеження, прагне синхронізувати власну санкційну політику із міжнародними партнерами та водночас створити додаткові бар’єри для фінансових операцій, які можуть підтримувати російську економіку.
Нове рішення РНБО демонструє, що санкційна боротьба виходить далеко за межі традиційної банківської системи. У сучасному світі фінансовий фронт включає не лише банки та валюти, а й цифрові активи, технологічні платформи та нові способи передачі коштів.
