В Україні поступово розвивається система фудбанкінгу — мережа, яка дозволяє передавати придатні до вживання продукти людям, які їх потребують. Йдеться про харчі, у яких наближається завершення терміну реалізації, але які ще залишаються безпечними для споживання. Замість того щоб потрапити на утилізацію, такі продукти формують у продуктові набори та безкоштовно передають соціально незахищеним громадянам.
Проте попри важливість цієї ініціативи, система поки що працює нерівномірно. Через відсутність достатньої кількості продуктів, логістичні труднощі та різні можливості благодійних організацій допомога розподіляється не завжди так, як очікують люди. У результаті в суспільстві можуть виникати питання щодо справедливості такого розподілу.
Про це розповіла генеральна менеджерка FoodBank Україна Юлія Лемберг.
За її словами, організація співпрацює з благодійними фондами, соціальними центрами та іншими структурами, які безпосередньо контактують із людьми, що потребують допомоги. Саме ці партнери отримують продукти та передають їх кінцевим отримувачам.
Однак на практиці можливості різних організацій суттєво відрізняються. Одні мають власний транспорт, склади та більше працівників або волонтерів, інші не мають достатніх ресурсів для швидкого отримання і розподілу продуктів.
"Іноді може бути більше логістичних можливостей у організації, яка займається багатодітними родинами, ніж у організації, яка займається внутрішньо переміщеними особами. Продукти будуть розподілені між тими, хто їх зараз може прийняти", — пояснила Лемберг.
Вона наголосила, що така ситуація пов'язана передусім із особливістю самих продуктів. Більшість товарів, які передаються через фудбанки, мають короткий термін придатності, тому рішення потрібно ухвалювати швидко.
Через це система часто працює фактично в екстреному режимі. Організації змушені оперативно знаходити отримувачів, організовувати транспортування та забезпечувати правильне зберігання харчів.
Водночас запуск активнішого державного обговорення теми фудбанкінгу навесні призвів до значного збільшення кількості звернень від громадян, які потребують допомоги. Люди почали активніше цікавитися можливістю отримання безкоштовних продуктових наборів, однак кількість продуктів, які надходять від бізнесу, не збільшилася пропорційно.
За словами представниці FoodBank Україна, після появи новин про розвиток системи продовольчих банків кількість запитів від населення різко зросла. При цьому пропозицій від компаній щодо передачі продуктів залишається недостатньо.
"Будемо відвертими, зараз продуктів стає дедалі менше, а запитів — дедалі більше. Ми намагаємося знайти додаткових донорів, але додаткових коштів на організаційну та адміністративну діяльність не знаходиться", — зазначила Лемберг.
Проблема полягає не лише у кількості продуктів, а й у самій організації процесу. Для ефективної роботи фудбанків необхідні склади, транспорт, працівники, системи обліку та контроль якості. Усе це потребує фінансування, яке благодійні організації не завжди можуть забезпечити самостійно.
Водночас держава планує зробити систему більш масштабною. Уряд розглядає можливість законодавчо зобов'язати великі торговельні мережі передавати придатні харчові продукти до банків продовольства замість їх утилізації.
Передбачається, що нові правила можуть стосуватися супермаркетів із торговельною площею понад 400 квадратних метрів. Крім того, планується змінити підхід до маркування продуктів, розділивши поняття термінів придатності.
Зокрема, можуть використовуватися два види позначень: Best Before — дата, до якої бажано спожити продукт для збереження його якості, та Use By — кінцева дата споживання, після якої продукт уже не можна використовувати.
Таке розмежування дозволило б зменшити кількість харчових відходів, адже значна частина продуктів сьогодні утилізується не через небезпеку, а через завершення рекомендованого терміну продажу.
Однак подібні зміни можуть зіткнутися з опором частини бізнесу. Досвід інших країн показує, що великі торговельні мережі не завжди готові добровільно підтримувати обов'язкову передачу продуктів. Наприклад, у Чехії окремі компанії намагалися оскаржувати подібні законодавчі вимоги через суд.
Експерти зазначають, що успішна система фудбанкінгу потребує балансу між інтересами держави, бізнесу та громадян. Для магазинів це означає додаткову організаційну роботу, для благодійних організацій — необхідність розширення можливостей зберігання і доставки, а для держави — створення зрозумілих правил та підтримки цієї інфраструктури.
Попри труднощі, фудбанкінг може стати важливим інструментом соціальної підтримки в Україні. Особливо в умовах війни, коли багато людей втратили стабільний дохід, були змушені залишити свої домівки або опинилися у складних життєвих обставинах.
Однак для того, щоб безкоштовна допомога продуктами стала доступною більшій кількості громадян, необхідна не лише активність волонтерів, а й системний підхід. Без стабільного надходження продуктів, фінансування логістики та чітких правил навіть найкраща ініціатива ризикує залишатися обмеженою за масштабами.
Таким чином, український фудбанкінг уже став важливим механізмом підтримки нужденних, але його розвиток лише починається. Майбутнє цієї системи залежатиме від того, чи зможуть держава, бізнес і благодійні організації створити ефективну модель, у якій продукти, що ще можуть допомогти людям, не будуть ставати відходами.
