Війна кардинально змінила психічне здоров'я українців: які розлади стали найпоширенішими та чому лікарі б'ють на сполох
Повномасштабна війна стала одним із найсерйозніших випробувань для психічного здоров'я українців за всю історію незалежності. Постійна небезпека, тривалі повітряні тривоги, втрати близьких, вимушене переселення, фінансові труднощі та життя в умовах хронічного стресу суттєво вплинули на емоційний стан мільйонів людей.
Аналітики порталу «Слово і діло», посилаючись на статистику Інституту судової психіатрії та судової медицини МОЗ України, порівняли ситуацію до початку великої війни та на четвертому році повномасштабного вторгнення. Дослідження демонструє не лише зміну структури психічних розладів, а й різке збільшення кількості пацієнтів, які потребують лікування у стаціонарі.
Як змінилася кількість пацієнтів
У 2020 році амбулаторне лікування психічних розладів розпочали понад 627 тисяч українців. Водночас стаціонарної допомоги тоді потребували майже 261 тисяча людей.
У 2025 році ситуація суттєво змінилася. Кількість нових амбулаторних пацієнтів зменшилася до 540 тисяч осіб. Проте різко зріс попит на стаціонарне лікування — госпіталізацію отримали понад 347 тисяч людей, що приблизно на третину більше, ніж п'ять років тому.
Фахівці пояснюють це тим, що дедалі більше пацієнтів звертаються вже із тяжкими формами психічних порушень, які потребують цілодобового медичного нагляду.
Які психічні розлади були найпоширенішими до війни
У мирному 2020 році найбільшу групу серед пацієнтів становили люди із залежністю від психоактивних речовин.
Йдеться про алкогольну, наркотичну або медикаментозну залежність. Саме ця категорія залишалася найбільшою як серед тих, хто лікувався амбулаторно, так і серед госпіталізованих пацієнтів.
На другому місці перебували люди з органічними психічними розладами, пов'язаними із захворюваннями або пошкодженням головного мозку. Причинами таких порушень можуть бути інсульти, черепно-мозкові травми, пухлини, деменція чи інші патології нервової системи.
Третє місце займали люди з інтелектуальними порушеннями розвитку.
Також значну частину звернень становили пацієнти із шизофренією, маячними розладами, тяжкими депресіями, тривожними станами та іншими психічними захворюваннями.
Війна змінила структуру психічних розладів
На четвертому році повномасштабної війни статистика виглядає вже зовсім інакше.
Хоча залежність від алкоголю та наркотичних речовин і надалі залишається найпоширенішою причиною звернення до психіатрів, значно зросла кількість людей із розладами, спричиненими сильним стресом.
Якщо у 2020 році невротичні, тривожні та пов'язані зі стресом розлади не входили до трійки найпоширеніших причин звернення, то у 2025 році вони вже посіли третє місце.
Йдеться про постійну тривожність, панічні атаки, нервове виснаження, безсоння, страх, нав'язливі переживання та інші наслідки тривалого психологічного навантаження.
Лікарі також відзначають збільшення кількості психічних порушень, пов'язаних із травмами головного мозку, отриманими під час війни.
Чому стало більше госпіталізацій
Однією з найпомітніших тенденцій стало різке зростання кількості пацієнтів, яких доводиться лікувати у психіатричних стаціонарах.
Серед госпіталізованих переважають люди із тяжкими формами залежності, пацієнти з органічними ураженнями мозку та особи, які пережили сильні психологічні травми.
Фахівці пояснюють, що тривалий вплив війни призводить до накопичення психоемоційного навантаження. Якщо людина тривалий час перебуває у стані постійного стресу без належної допомоги, її психологічний стан може поступово погіршуватися настільки, що амбулаторного лікування вже недостатньо.
Лікарі попереджають про ПТСР
У Міністерстві охорони здоров'я наголошують, що наслідки війни для психічного здоров'я населення проявлятимуться ще багато років після завершення бойових дій.
За оцінками фахівців, приблизно у 20–30% людей, які пережили тяжкі травматичні події, може розвинутися посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).
Для цього стану характерні нав'язливі спогади про пережиті події, нічні кошмари, підвищена тривожність, уникнення будь-яких нагадувань про травму та постійне відчуття небезпеки.
Без своєчасної психологічної чи психіатричної допомоги ПТСР може суттєво погіршувати якість життя людини.
Україну може чекати нова хвиля залежностей
Фахівці також прогнозують ще одну серйозну проблему.
За оцінками МОЗ, упродовж найближчих 5–7 років країна може зіткнутися зі значним збільшенням кількості людей із алкогольною, наркотичною та іншими видами залежностей.
Подібні тенденції вже спостерігалися в багатьох країнах після масштабних воєнних конфліктів, коли психологічні наслідки починали проявлятися через кілька років після завершення бойових дій.
Що найбільше турбує українців
Соціологічні дослідження, проведені навесні 2026 року, показують, що джерела стресу залежать від віку.
Для молодих людей одним із найпотужніших факторів психологічного напруження залишається страх мобілізації.
Люди старшого віку найчастіше переживають через погіршення здоров'я, фінансові труднощі, нестабільність доходів та проблеми, пов'язані з відключеннями електроенергії.
Додатковим тривожним сигналом є збільшення споживання алкоголю. За даними міжнародних досліджень, у період повномасштабної війни українці стали частіше вживати алкоголь, що також негативно впливає на психічне здоров'я населення.
Висновок
Статистика свідчить, що повномасштабна війна суттєво змінила психічне здоров'я українців. Якщо до 2022 року серед найпоширеніших причин звернення переважали залежності та органічні психічні розлади, то нині стрімко зростає кількість пацієнтів із тривожними, невротичними та стресовими розладами. Одночасно збільшується потреба у стаціонарному лікуванні, а медики попереджають, що справжні довгострокові наслідки війни для психічного здоров'я населення можуть проявлятися ще багато років.
